Пахвинні грижі. У чому небезпека?

Пахова грижа — це випинання очеревини в порожнину пахового каналу. Пахові грижі —найбільш часта патологія в хірургії. За статистикою пахвинні грижі складають 75-78% від
загальної кількості гриж живота. Більшість пахвинних гриж (85-90%) спостерігається чоловіків.

Класифікація. Пахові грижі поділяються на:

• вроджені — формуються під час ембріонального розвитку;
• набуті (прямі та косі) — формуються під впливом різних факторів протягом
  життя;
• рецидивні (післяопераційні) — утворюються на місці післяопераційного рубця.
  За анатомічним особливостям пахові грижі поділяються на прямі, косі (йдуть в складі
  сім’яного канатика) та ковзні. Бувають також комбіновані грижі.

За анатомічним особливостям пахові грижі поділяються на прямі, косі (йдуть в складі сім’яного канатика) та ковзні. Бувають також комбіновані грижі.
Пахові грижі можуть бути як односторонніми так і двосторонніми. За клінічним перебігом грижі поділяються на вправимі, невправимі та защемлені.

Причини виникнення пахових гриж:

• незрощення вагінального відростка очеревини та недостатність сполучної
  тканини;
• слабкість м`язів пахового кільця та передньої черевної стінки;
• хронічна обструктивна хвороба легень;
• патології, що супроводжуються  закрепами ;
• тривала фізична робота, пов`язана з підйомом важких предметів;
• простатектомія;
• апендектомія;
• дитячий або похилий вік (найчастіше, проте буває в усіх вікових групах);
• вагітність і багаторазові пологи;
• ожиріння або стрімке зниження ваги;
• генетична схильність.

Спровокувати появу пахової грижі може сильний тривалий кашель, надлишкові фізичні навантаження й/або підняття важких предметів, булемія, травми паху та деякі інші
фактори.

Основні симптоми пахової грижі:

• наявність вип’ячування в паховій ділянці, яке збільшується при кашлі чи
  напруженні, а також в положенні стоячи;
• тягнучі болі, що посилюються при кашлі, чханні, різких рухах, тривалій ходьбі,
  напруженні тощо;
• болючість і дискомфорт при ходьбі, під час підняття важких предметів,
  присіданні, інших фізичних навантаженнях;
• дискомфорт і тягнучий біль внизу живота.

При великих грижах з`являються скарги на порушення травлення, утруднене відходження газів та стільця, незручності при ходьбі. Якщо в патологічний процес залучений сечовий
міхур, з`являються порушення сечовипускання, при натисканні на грижу виникає неконтрольований позив до сечовипускання. У сечі можуть міститися домішки крові. Якщо довго не звертатися по допомогу, пахова грижа, значною мірою негативно впливає на статеве життя чоловіка. Особливості анатомічного розташування грижового випинання в безпосередній  близькості з судинами сім`яного канатика призводять до негативного впливу на його функції. Порушення кровообігу може призвести до зміни терморегуляції мошонки, що тягне до зміни функціональних властивостей простати, порушення стабільності сперматогенезу та живлення гонад.

При великих грижах з`являються скарги на порушення травлення, утруднене відходження газів та стільця, незручності при ходьбі. Якщо в патологічний процес залучений сечовий міхур,   з`являються порушення сечовипускання, при натисканні на грижу виникає неконтрольований позив до сечовипускання. У сечі можуть міститися домішки крові.

Якщо довго не звертатися по допомогу, пахова грижа, значною мірою негативно впливає на статеве життя чоловіка. Особливості анатомічного розташування грижового випинання в безпосередній близькості з судинами сім`яного канатика призводять до негативного впливу на його функції. Порушення кровообігу може призвести до зміни терморегуляції
мошонки, що тягне до зміни функціональних властивостей простати, порушення стабільності сперматогенезу та живлення гонад.

Ускладнення пахвинних гриж

Так в чому ж небезпека пахвинних гриж?
Найбільш серйозним ускладненням пахової грижі є защемлення грижі, пов`язане зі здавленням вмісту грижі в грижових воротах. Як правило, це пасмо великого сальника або петля кишки.

Ознаки защемлення пахової грижі:

• виражений біль в ділянці вип’ячування
• спастичні болі в животі
• нудота та блювання
• порушення дефекації

З часом болі можуть зменшуватися, проте варто бути обережним, оскільки це може бути пов`язано з некрозом ділянок кишечника та нервових закінчень, пригніченням перистальтики. Стан пацієнта різко погіршується: порушуються метаболічні процеси та кровообіг, інтоксикація, блювота набуває “каловий” характер, тканини грижового мішка набрякають. Ускладнює стан і погіршує прогноз приєднання перитоніту. Поява гіперемії та набряку вказують на розвиток флегмони грижового мішка. Насильно вправляти грижі також не можна, це загрожує пошкодженням грижового вмісту, розривом грижового мішка, вправлення некротизованої ділянки кишки тощо.

Вибір лікувальної тактики

Під час огляду лікар розпитає Вас детальний анамнез, виконає фізикальне обстеження (візуальний огляд, пальпація) та при необхідності призначить додаткові методи обстеження, такі як: лабораторні дослідження, УЗД, КТ. Серед всіх сучасних способів хірургічного лікування пахвинних гриж найчастіше використовують відкриту операцію за Ліхтенштейном та лапароскопічну трансабдомінальну преперитонеальну герніопластику. Кожен метод має ряд своїх переваг, тому під час консультації хірург індивідуально обирає оптимальну тактику лікування, що найкраще підійде саме для Вас!
То ж якщо у Вас наявне випинання в пахових ділянках, Ви відчуваєте дискомфорт при ходьбі або фізичних навантаженнях – не зволікайте та скоріш записуйтеся на консультацію до наших спеціалістів!