Хронічний цистит – не відкладайте лікування на потім!

Не варто ігнорувати проблеми зі сечовивідною системою, оскільки недостатнє лікування може мати серйозні наслідки для здоров’я. Важливо вчасно реагувати на симптоми та звертатися до лікаря для отримання якісної допомоги. Розв’язання проблем зі сечовивідною системою може запобігти ускладненням та поліпшити якість життя.

Цистит – запалення сечового міхура. Первинний цистит розвивається у первинно здоровому органі, а вторинний – внаслідок будь-якого захворювання або аномалії органів сечостатевої системи.

У жінок хворобу діагностують частіше через особливості анатомії сечівника: уретра коротка, широка, а це ідеальний шлях для інфекцій.

У чоловіків хронічний цистит частіше розвивається як вторинне захворювання на фоні простатиту, обструкції сечовивідних шляхів, гіперплазії передміхурової залози.

За етіологією виділяють такі види циститу: інфекційний, хімічний, термічний, токсичний, радіаційний, лікарський, аліментарний, неврогенний, інволюційний, післяопераційний.

 

Вчасно розпізнати

Хронічний цистит може мати як латентну (приховану) та рецидивну форму.

Серед основних скарг:

• часте, хворобливе сечовипускання;
• помилкові позиви на сечовипускання;
• зміна запаху, кольору сечі;
• поява домішок гною чи крові.

При появі симптомів не варто займатись самолікуванням або чекати, що все пройде само собою, адже наслідки хронічного циститу можуть бути дуже плачевними.

Запущена хвороба може спровокувати:

• пієлонефрит — запалення нирок;
• нейрогенний сечовий міхур — порушення функції міхура через часті інфекції;
• лейкоплакію — зміна тканин сечового міхура на межі між доброякісним та злоякісним переродженням;
• онкозміни.

Діагностика хронічного циститу повинна містити лабораторне і бактеріологічне дослідження сечі, а також УЗД нирок та сечового міхура.

Також важливу роль для постановки діагнозу хронічного циститу відіграє цистоскопія, під час якої можна визначити ступінь зміни слизової оболонки сечового міхура, а також визначити причину затяжного циститу.

Диференційна діагностика хронічного циститу повинна бути направлена на виключення зв’язку циститу з іншими патологіями сечового міхура (камінь, пухлина, туберкульоз, нейрогенна дисфункція сечового міхура і т.д.)

Застерігаємо не займатись самолікуванням — ви можете завдати шкодити своєму здоровʼю.

Звертайтесь за консультацією та лікуванням до спеціалістів Lviv Medical Center. Щоб не допустити виникнення патології лікарі рекомендують проходити регулярні профілактичні огляди (чекапи).