Холецистит. Причини винекнення

Холецистит – це запальне захворювання жовчного міхура. Розвиток даної патології зазвичай поступовий, не завжди помітний для хворого. Найчастіше холециститом хворіють жінки, переважно середнього віку (після 40–50 років), проте дане захворювання зустрічається і в інших груп пацієнтів.

Основними причинами холециститу є:

• Порушення обміну речовин
• Підвищений тиск в черевній порожнині (вагітність, спорт, закрепи)
• Дискінезія жовчевивідних шляхів
• Хронічні інфекції
• Низька фізична активність
• Неправильне харчування

Холецистит може розвиватися на фоні жовчекам’яної хвороби, коли конкременти пошкоджують стінку жовчного міхура, викликаючи запалення та перешкоджаючи нормальному відтоку  жовчі. Іноді запалення розвивається після травми ділянки жовчевого міхура.

Залежно від особливостей перебігу захворювання розрізняють гострий та хронічний
холецистит.
Основні симптоми гострого холециститу:

• Нападоподібний біль в правому підребер’ї, що може віддавати в праве плече,
  лопатку
• Нудота і блювання
• Озноб, підвищення температури тіла
• Можлива жовтяниця, свербіж шкірних покривів

Основні симптоми хронічного холециститу

• Ниючий біль в правій половині живота
• Відчуття важкості, дискомфорт після прийому їжі, особливо жирної, гострої,
  газованих напоїв
• Нудота
• Метеоризм (здуття)

Гострий холецистит

Гострий холецистит характеризується швидким початком та більш вираженою симптоматикою порівняно з хронічною формою. Пацієнт скаржиться на виражений біль в правому підребер’ї, іррадіацію болю в праве плече або лопатку, лихоманку, озноб, нудоту або блювання. При ускладнених формах можливе виникнення жовтяниці шкірнихпокривів та слизових оболонок, свербіж.

При гострому холециститі часто потрібна госпіталізація та негайний початок лікування, іноді потрібне хірургічне втручання.

Залежно від наявності конкрементів (каменів у жовчному міхурі) гострий холецистит поділяють на:

• калькульозний (з камінням);
• некалькульозний.

За видом та ступенем патологічних змін виділяють:

• катаральний холецистит – набряк слизових оболонок жовчного міхура
• флегмонозний – приєднується гнійний процес
• гангренозний – розвивається некроз тканин
• деструктивний – відбувається перфорація стінок

Ця класифікація важлива для підбору оптимальних методів лікування кожної форми захворювання. Катаральна форма піддається медикаментозномулікуванню. Інші вимагатимуть госпіталізації та хірургічного втручання.

Хронічний холецистит

Для хронічної фроми холециститу характерний безсимптомний перебіг або періодичний ниючий біль у правому підребер'ї, що зазвичай виникає через 1-2 години після їжі з можливою іррадіацією в праве плече, лопатку, шию.
Як і гострий, хронічний холецистит може бути калькульозним та некалькульозним, з порушенням моторики або без, тощо.

При відсутності адекватного лікування можливий розвиток ускладнень холециститу:

• водянка жовчевого міхура
• емпієма жовчевого міхура
• гангрена жовчевого міхура
• перфорація стінок жовчевого міхура, перитоніт
• холангіт (запалення жовчевих проток)
• жовтяниця
• спайковий процес в черевній порожнині
• абсцеси печінки
• нориця між жовчевим міхуром та кишкою

У більшості випадків при розвитку ускладнень виникає загроза для життя пацієнта і потрібне термінове хірургічне лікування.

Діагностика

Розвиток гострого холециститу починається з помірного або сильного болю в животі. Тому при зверненні лікар розпитує хворого про симптоми, проводить загальний огляд та
пальпацію живота. На основі цих даних можна припустити з яким захворюванням звернувася пацієнт. Для уточнення діагнозу проводиться УЗД черевної порожнини.

Такожза необхідності можливі інші діагностичні процедури: 

• комп’ютерна томографія
• ендоскопічне обстеження (гастродуоденоскопія) стравоходу, шлунка та 12 палої кишки
• холангіографія (рентген жовчевих проток з контрастом)
• аналізи крові та сечі

Дослідження необхідні пацієнту, лікар вирішує індивідуально після вивчення скарг, анамнезу захворювання та проведення огляду.

Лікування

Холецистит лікується як медикаментозно, так і хірургічним шляхом. В більшості випадків необхідна госпіталізація пацієнта в стаціонар, проведення медикаментозної терапії, строге дотримання дієти. Хірургічне втручання проводиться при ускладнених формах, приєднанні гнійного процесу та при наявності конкрементів в жовчевому міхурі.
Оптимальний спосіб лікування визначає лікар після проведення всіх необхідних аналізів та діагностичних процедур.