Грижі живота

Грижі живота – одне з найчастіших хірургічних захворювань. Близько 3-4% населення мають черевні грижі. Найбільша частота захворюваності відзначається у дошкільному віці і після 50 років. У  чоловіків зовнішні грижі (пахвинні) живота трапляються частіше, ніж у жінок. Інші локалізації зовнішніх гриж живота (стегнові, пупкові) визначаються переважно у жінок.

Складовими частинами грижі є: грижові ворота, грижовий мішок, грижовий вміст.

Грижові ворота – природжений або набутий отвір у м’язово-апоневротичному шарі черевної стінки.

Грижовий мішок – частина парієтальної очеревини. Він має шийку, тіло і дно. Може бути одно-, дво- або багатокамерним.

Грижовим вмістом може бути будь-який орган черевної порожнини. Переважно це великий чепець, тонка, товста кишка. Основною умовою є мобільність органів. Грижовий вміст спочатку вільно переходить з черевної порожнини у грижовий мішок і зворотно. Такі грижі називаються вільними або вправимими. Проте, під дією механічних подразників утворюються зрощення між грижовим мішком і його вмістом. Як результат, грижа перетворюється у нерухому або невправиму.

Розрізняють зовнішні та внутрішні грижі живота.

Зовнішні грижі – це вихід органів черевної порожнини разом з парієтальним листком очеревини через отвори в м’язово-апоневротичному шарі передньої або задньої черевної стінки, тазового дна при збереженні цілісності шкірних покривів.

Внутрішні грижі живота – це грижі, які утворюються всередині черевної порожнини, коли клапоть великого чепця, петлі тонкої або відрізок товстої кишки або їх стінка защемлюються у черевних кишенях і складках або проникають у грудну порожнину (частіше дно шлунка, поперечно-ободова кишка) через природні або набуті отвори і щілини діафрагми.

Етіологічні чинники гриж передньої черевної стінки

Сприяючі фактори:

• загальні
• конституційна схильність
• недостатній фізичний розвиток
• місцеві
• анатомічна слабість певних ділянок черевної стінки

Фактори, що спричинюють утворення гриж:

• підвищення внутрішньочеревного тиску
• тяжка фізична праця
• повторні та тяжкі пологи
• хронічні закрепи
• сильний кашель
• утруднене сечовиділення
• ослаблення передньої черевної стінки
• тяжкі тривалі хвороби
• різке схуднення
• вікові зміни
• порушення іннервації черевної стінки.

Усі причини, які викликають надмірне підвищення внутрішньочеревного тиску, а також процеси, які спричиняють послаблення тонусу черевної стінки призводять до розтягнення тканин черевної стінки в найбільш слабких місцях. 

Найбільш типовими скаргами хворих є болі і наявність випинання в ділянці черевної стінки. На початковій стадії розвитку грижі болі звичайно незначні, нелокалізовані. Поступово з’являються скарги, пов’язані з фізичними навантаженнями – тягнучий біль, поколювання в ділянці грижового кільця, відзначає випинання при підвищенні внутрішньочеревного тиску (при фізичних навантаженнях, бігу, підстрибуваннях, акті дефекації та ін.). Через деякий час у вертикальному положенні при напруженні у хворого з’являється випинання, яке зникає в спокої або в горизонтальному положенні.

Лікування гриж лише операційне. Показанням до хірургічного лікування грижі є її наявність. Носіння бандажа можна призначити якщо є абсолютні протипоказання до операційного лікування або на час приготування до операції. При невправимих грижах носіння бандажа протипоказано.

Ускладнення виникають у пацієнтів з тривалим грижоносійством. Поділяються на гострі (защемлення, запалення, капростаз, пошкодження) та хронічні (невправимість, пухлини). Найбільш небезпечним гострим ускладненням невправимої і вправимої гриж є її защемлення. Защемлення грижі – це непередбачене швидке стиснення вмісту грижового мішка в грижових воротах з наступним порушенням кровообігу в тканинах, що призводить до порушення їх трофіки та некрозу. Защемлені грижі вимагають негайного оперативного втручання.

За останні роки розвиток герніології йде шляхом збільшення надійності способів герніопластики при одночасному зменшенні травматичності методик: способи герніопластики власними тканинами витісняються варіантами пластики «без натягу», все ширше використовуються лапароскопічні методики, особливо при рецидивних і двобічних грижах.

У медичному центрі «Lviv Medical Center» проводяться планові та ургентні операціі з видалення гриж. Перевагу надається лапароскопічним (малоінвазивним) операціям, які не потребують тривалої реабілітації. Через кілька днів після хірургічного втручання пацієнт може повертатися до звичного життя. Спосіб яким буде виконуватися герніопластика обумовлюється з хірургом під час консультаціі.